Про одяг і не тільки…

Нещодавно трошки роздумував про одяг в контексті християнства. Коли я увірував – 6 років тому – я був достатньо консервативний в усьому, де це було можливо. Стосовно музики, одягу, ролі жінки в суспільстві і ще багато всього. Потім, років так 4 тому, я поступово “здавав позиції” – все більше схилявся до “поміркованої” точки – це має значення, але не є основним у християнстві. Тоді ж почув одне свідчення.

Звучало воно приблизно так: “Одна сестра в нашій церкві ходить на служіння як годиться – в спідниці. А вчора зустрів її – що б ви думали? – в штанах!” Вже тоді ця церковна історія викликала в мене посмішку – адже по-перше, спроба натягнути кусочок Закону Мойсея на церкву не витримує критики, а по-друге, чому штани це чоловічий одяг? Хіба не бувають штани жіночі? Але річ навіть не в тім – думав я тоді – хіба це настільки важливо, щоб зосереджуватися на цьому? Адже в центрі християнського життя має бути Христос, Його Слово, молитва, церква, служіння… Пройшло ще трохи часу. Я познайомився з різними християнами – з дівчатами і хлопцями з Східної України, з баптистами “звичайними” і “відділеними”, з п’ятидесятниками. Спілкувався і з служителями – про се, про те, деколи і про одяг. Я знаю Бога лише 6 років. Безсумнівно, це мало, щоб навчати жити інших. Але вже зараз я помічаю дивні закономірності – кожен шукає духовність у чомусь своєму, ближчому йому. Хтось – у знаннях біблійних мов, доктрин, коленкціонуванні Біблій з коментарями. Деколи так буває що людина знає безліч фактів – розкаже історію Реформації чи детально спростує 5 пунктів кальвінізму – але ніколи не говорить про Бога в своєму житті, не каже за що зараз молиться, чим живе. Свідомість такої людини дивно поділена на дві кімнати – велику спальню і маленький кабінет. У великій спальні сплять її знання, у маленькому кабінеті вона працює. Так от, такий християнин чи християнка не раз і не два переконували мене – зовнішність не має ніякого відношення до внутрішнього світу. Зовні християнин може бути дитиною світу, поклонником чого завгодно – року, репу, металу, носити чудернацьке фото на футболці, на руці кілька ланцюгів, а насправді – це зрілий і посвячений християнин – години в молитві, постійне служіння іншим, глибоке розуміння істин Слова. Але я ніяк не можу зустріти цих контраснтих диво-християн. Мабуть, настільки зрілі або рідко трапляються або просто не хочуть мене бачити. Через мою незрілість, звісно.

Чому я про все це пишу? Тому ще не хочу щоб моє і Ваше християнство потрапило в одну з двох прірв – законництво (+підміна понять) чи повна вседозволеність (+підміна понять). Коли я жив у гуртожитку з невіруючими хлопцями до мене в гості кілька разів приходили віруючі дівчата. Так-от, після того, як одна сестричка мене відвідала, хлопець, що жив зі мною і постійно висміював моє християнство, Біблію і все інше, серйозно спитав мене: “Сергію, а вона віруюча?”. “Так, а що?”. “Просто вона була в такій спідниці, що я не знав куди очі ховати”. А тепер скажіть мені, що все це ще не має значення, що це я консервативний, що у хлопця просто проблеми і т.д.

Думаю, що найбільш збалансованою має бути така позиція: одяг може і повинен прикрашати. Але він ТОЧНО не повинен спокушати. Я вірю, що Дух Святий вважає скромність чеснотою.

На останок пропоную Вам прочитати кілька рядків з рекомендації стосовно зовнішнього вигляду працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України. Розділ “ділове вбрання жінки”.

“На робочому місці жінка – державний службовець повинна виглядати жіночно, стильно, елегантно, мати індивідуальний шарм, незважаючи на деякі обмеження ділового етикету.

…не носити одяг, що повністю відкриває руки (навіть за сильної спеки відкриті плечі повинні бути прикриті легким жакетом (довжина рукавів повинна бути до ліктя);

…не рекомендується глибоке декольте на блузах чи сукнях;

…не вдягати надто вузькі і короткі спідниці (класична довжина – до середини коліна)…

Денний макіяж має бути стриманим…”

І це світський, державний орган.

А від себе додам – Христова церква це перше місце поклоніння Богу і останнє місце демонстрації оновок.

Сергій Чепара
(стаття представляє особисту думку автора)

Advertisements

2 thoughts on “Про одяг і не тільки…

  1. я згідна з тобою. Читаючи твою статтю я згадала вірш з Біблії:” А окрасою їм нехай буде не зовнішнє, заплітання волосся та навішання золота або вбирання одеж,але захована людина серця в нетлінні лагідного й мовчазного духа, що дорогоцінне перед Богом.” (1Петра 3:3-4). Я сама зустрічала дівчат та навіть і хлопців, які своїм одягом ні чим не відрізнялися від світу, від того як світ мислить і як він живе. Я думала:”Чи одягнулися б вони так ідучи на зустріч з Ісусом, а Він же зустрічає нас щодня? Чи задумуємося ми над цим?” Тому дорогі брати і сестри, як пише ап.Павло до молодого Тимофія в 1Тимофія 4:12 давайте будемо “… зразком для вірних у слові, у житті, у любові, у дусі, у вірі, у чистоті!”

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s