Свідчення з-за кордону

Наталя Синкальська закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка зі спеціальністю “перекладознавство і контрастивна лінгвістика”. Вона християнка вже кілька років, 3 останні – відвідувала служіння церкви “Слово Боже”.

Наталя Синкальська

Ще півроку до закінчення університету в мене виникло велике бажання стати Au Pair (виїхати на роботу по програмі, яка передбачає перебування за кордоном в сім’ї і догляд за дітьми з метою удосконалення мови). Оскільки для виїзду в Німеччину потрібно було найменше документів, то я не вагаючись вибрала її при тому з думкою удосконалити знання німецької. За деякий час Бог просто неймовірним способом «знайшов» мені сім’ю. Ще будучи вдома я і не сумнівалася, що мені скоро вдасться знайти хорошу церкву… Одразу ж в першу неділю я пішла в євангельську церкву. І з цього моменту почалися мої розчарування. Там люди тільки похилого віку, і я одна була єдиною з молоді. Проповідь – якісь загальні думки зовсім не пов’язані з Біблією. Потім я ще 2-3 рази була в цій церкві і тоді остаточно вирішила шукати нову.  Я знала, що в Мюнхені є багато церков, але мені добиратися треба було 45 хв, і при тому, що я міста взагалі не знала. Якось мені порадили зустрітися з хлопцем з мого містечка, який їздить в Мюнхен в баптистську церкву. Я з нетерпінням чекала нашої зустрічі і вірила, що Бог почув мої молитви про пошуки церкви… Після того, як ми поговорили, я зрозуміла, що більшість молодих людей з його церкви не живуть освяченим життям, подумала, що якщо всі віруючі тут такі, то до кінця року я лишаюся і без церкви і без друзів. Все ж таки один раз я погодилася поїхати в їхню церкву. Знову розчарування і багато запитань без відповідей. Потім мало бути вивчення Біблії і я знову понадіялася: «Може хоч того разу буде по-іншому». За цілу «молодіжку» ми навіть не відкрили Біблію. Вдруге прийшлося відмовитися від церкви. Знову сама… Три тижні я не була на жодному служінні. За два місяці мого перебування тут я використала багато можливостей розказати знайомим про Бога. Культурний і соціальний рівні людей тут вищі, ніж в Україні. Постійно відчувається приязне і тепле ставлення до інших, але водночас німці дуже закриті для Бога. Живу я в хорошій сім’ї, в якої 4 дітей, за двома з яких я доглядаю. Бог вчить мене терпінню і любові до дітей.

Якось недавно в інтернеті я побачила статтю про Munich International Church (Міжнародну церкву Мюнхена), яка мене дуже зацікавила. Я вирішила неодмінно туди сходити, до того ж, служіння там на англійській мові, яку я знаю значно краще, ніж німецьку. Після першого разу, я вирішила, що це саме та церква, в якій я хочу бути. З наступного тижня я почала відвідувати біблійні групки, пізніше Бог показав, що я можу допомагати вести недільну школу для діток. Вкотре переконуюся, як Бог знає наші серця, і те, що нам дійсно потрібно, Він дає в свій час.

Хай Господь буде розкіш твоя, і Він сповнить тобі твого серця бажання! (Псалом 36:4)

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s