Чи може людство шукати Бога?

Переклад з англійської

Більшість крайніх кальвіністів ґрунтують своє бачення на англійському тексті Римлян 3:10-11: «Нема праведного ані одного; нема хто розумів би; немає хто Бога шукав би». Павло перефразовуючи Псалом 14 із Септуагінти обережно вжив більш інтенсивне за значенням дієслово εκζηθεω, ніж простіше ζηθεω. Судячи з використання в Діях 15:17, Євреїв 11:6, і в 1 Петра 1:10 стає очевидним, що йдеться не про незацікавлений пошук, але про «старанний пошук» Бога. (Навіть більш інтенсивне зазначенням слово вжите в Луки 11:50, де подано «вимагати»). Отже, Павло не стверджував, що Бога взагалі ніхто не шукає, але те, що Бога ніхто старанно не шукає. Ймовірно важливим є також те, що дієслово вжите в граматичній конструкції дієприслівника, який міг би бути або в гномічній[1], або у звичайній формі. Якщо дієслово в звичайній формі, то воно стосується часто повторюваної дії[2], і тому можнабуло б сказати «ніхто зазвичай не шукає Бога». З іншої сторони, якщо ніщо звищезгаданого не відповідає дійсності, то Писання суперечить саме собі. Я зміг знайти близько п’ятдесяти віршів, які суперечать поверхневому тлумаченню Римлян 3:10-11! Чому кальвіністи ігнорують цих п’ятдесят місць і зосереджуються на одному? Мабуть, Вільям А. Батлер (William A. Butler), той «блискучий і глибокий мислитель», правильно зрозумів: «У нас так близько до очей декілька місць, що вони приховують решту Біблії»[3]. У цьому випадку є тільки одне таке місце.

Контекст Псалма 14 також дуже важливий. Давид каже, що атеїстичний безумець, який каже в своєму серці, що Бога нема, не шукає старанно Бога. Хоча Павло дещо розширює застосування слів Давида, він наводить узагальнене твердження про людську расу в цілому, що поширюється як на євреїв, так і на язичників, але не має за мету бути всеохоплюючим. Це стає очевидним з п’ятдесяти інших місць, деякі з яких ми розглянемо.

Звернімось до пророчого попередження про вигнання непокірного Ізраїля: «Та коли ви будете шукати звідти Господа, Бога свого, то знайдете, якщо будете шукати Його всім серцем своїм та всією душею своєю» (Втор. 4:29). Псалом Асафа: «Пошукуйте Господа й силу Його, лице Його завжди шукайте» (1 Хр. 16:11). Давидове розпорядження провідникам Ізраїля: «Тепер прихиліть серце ваше та душу вашу, щоб шукати Господа» (1 Хр. 22:19-а). Давидів заклик до Соломона: «Якщо будеш шукати Його, то ти знайдеш Його, а якщо залишиш Його, Він залишить тебе назавжди» (1 Хр. 28:9-б). Пророцтво Азарії, сина Оведа: «Якщо будете Його шукати, дасть вам знайти Себе. А якщо ви полишите Його, – полишить Він вас» (2 Хр. 15:2-б). «Хай тішиться серце шукаючих Господа. Пошукуйте Господа й силу Його, лице Його завжди шукайте» (Пс. 105:3-б-4). У розділі чудового запрошення Ісаї: «Шукайте Господа, доки можна знайти Його, кличте Його, як Він близько. Хай безбожний покине дорогу свою, а крутій – свої задуми, і хай до Господа звернеться, – і його Він помилує, і до нашого Бога, бо Він пробачає багато» (Іс. 55:6-7)[4]. Пророцтво Єремії до Ізраїля наприкінці вигнання: «І ви кликатимете до Мене, і підете, і будете молитися Мені, а я буду прислуховуватися до вас. І будете шукати Мене, і знайдете, коли шукатимете Мене всім своїм серцем» (Єр. 29:12-13). Докір Господа до відступника Ізраїля: «Піду, повернуся до місця Свого, аж поки провини своєї вони не признають, і не стануть шукати мого лиця. Та в утиску будуть шукати Мене» (Ос. 5:15). Подвійний заклик Амоса: «Наверніться до Мене й живіть» (Амос 5:4, 6). «Шукайте Господа, всі покірні землі» (Соф. 2:3).

«І ввесь людський рід Він з одного створив, щоб замешкати всю поверхню землі, і призначив окреслені доби й границі замешкання їх, щоб Бога шукали вони, чи Його невідчують і не знайдуть, хоч Він недалеко від кожного з нас.» (Дії 17:26, 27) і «… тим, хто витривалістю в добрім ділі шукає слави, і чести, і нетління, – життя вічне» (Рим.2:7). Я би міг перелічити тут решту з п’ятдесяти місць, але ви можете знайти їх самостійно.

Давайте вийдемо далі за дослідження окремих місць. Згадайте Андрія і Івана, які шукали Господа після того, як почули свідчення Хрестителя. Нафанаїл засумнівався усвідченні Пилипа і сам доклав зусиль, щоб перевірити, хто він – Ісус з Назарету (Ів.1:35-51). Никодим шукав Господа, хоча й вночі, проте в результаті увірував в Нього (Ів.3:1-21). Ефіопський євнух, хоча й язичник, та їхав до Єрусалиму поклонитись і знайшов Господа через іншого Пилипа на дорозі в Газу (Дії 8:26-38). Римський сотник Корнилій молився і поклонявся Богу Ізраїля, хоча й ще не був спасенним. Господь згадав молитви і милостиню до Ізраїля, надаючи такий привілей, що той став першим новонаверненим язичником в церкві (Дії 10:1-11:7, особливо 11:14, який вказує що на той момент Корнилій ще не був спасенний). Згадайте також шляхетних євреїв з Верії, які досліджували Писання щоденно, щоб перевірити свідчення Павла, і «тому» увірували (Дії 17:10-12).

Примітки
1. Тобто афористичній. Гнома (грец. γνομε) — короткий образний вислів, сентенція, здебільшого філософського, повчального змісту, викладений у віршах або ритмічній прозі.
2. Деніел Б. Волас. Поглиблена грецька граматика. с. 521-523.
3. Норман Ф. Доуті. Смерть Христа. ст. 66, цитата Енциклопедії Шаф-Герцог і вторинне джерело. Його ідея легко зрозуміла як з використанням первинних документів, так і без.
4. Навіть до того, як я був спасенний, я співав слова цього хорового гімну в нашій церкві, які я запам’ятав.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s