Що є істина?

quid est veritas[*]

Сергій ЧЕПАРА

Що є істина? Правильну відповідь на це важливе питання намагалися знайти не лише філософи зі світовим іменем, а й прості люди.

Істина є те, що існує, існувало або існуватиме насправді. Істина це не вигадка, міф, казка чи легенда. Істина це не завжди те, що ми можемо відчути або побачити. Наприклад, радіохвилі невидимі для ока людини, проте ними наповнений сучасний світ.

Важливо розуміти, що істина існує об’єктивно і зовсім не залежить від людей і їхніх думок. Наприклад в давніх Єгипті, Китаї, Вавілонії та Індії люди дуже по різному уявляли будову всесвіту. Давні Єгиптяни уявляли собі Землю у вигляді великої прямокутної долини, що простяглася з півночі на південь. Посередині долини начебто тече Ніл. Оточують долину гори, там тече Небесний Ніл, по якому плаває човен бога Сонця. А плоске залізне небо тримається на чотирьох стовпах. До нього підвішені зірки невидимими нитками. Що стосується уявлень вавилонян про будову Всесвіту, то вони мали дві основні моделі будови світу. Згідно з першою, Земля має вигляд круглого острова, що плаває у світовому океані. Сонце вранці сходить на небо через Східні ворота, здійснює свою подорож тривалістю в день, а ввечері через Західні ворота спускається під Землю. Одна з найпопулярніших гіпотез індійців та персів була така: земну півсферу підтримують 4 слони, що стоять на великій черепасі. За останні 500 років світогляд людей дуже змінився.

Спочатку окремі вчені, а потім наука в цілому, зрозуміли, що Земля це куля величезного розміру, яка рухається по орбіті навколо іншої гарячої вогнистої кулі, як і інші планети. Сама ж зірка – Сонце – також рухома, тому що обертається навколо центру галактики – сукупності мільярдів зірок.  Безперечно, що і вавилоняни, і давні індійці жили на тій самій планеті, що й ми, але сучасний світогляд людини дуже відрізняється від світогляду її пращурів 3 тисячі років тому. Таким чином наука не може дати вичерпних відповідей на всі питання. Тому не правильно казати, що наука – це істина, або вказує на істину. Наука – це лише уявлення в певний час певного кола осіб, науковців, кожен з яких не може бути повністю об’єктивним, а навпаки, дуже залежить від епохи, стереотипів, моральних цінностей науковця, середовища та ще багато всього. І наука змінна, тому не може бути єдиною точкою опори для мислячої людини.

Наведу інший приклад. В XVII столітті великі бої точилися між двома групами фізиків. Одні, як Ісаак Ньютон та П’єр Гассенді, навчали, що світло – простий потік корпускул, тобто маленьких матеріальних фотончиків. Інші, серед них Рене Декарт, Хрістіан Гюйгенс та Роберт Гук, навчали, що світло лише хвиля, яка поширюється в ефірі – особливому світлоносному середовищі. Проте і перші і другі не могли відповісти на всі питання, які ставила експериментальна фізика. Одні досліди доводили корпускулярну теорію, інші – хвильову. Лише в XIX столітті світло було ідентифіковане як вид електромагнітних хвиль, що мають корпускулярні властивості. Сучасні фізики навчають про корпускулярно-хвильовий дуалізм, тобто складну майже філософську концепцію, за якою світло водночас є і хвилею і потоком частинок.

Істина моралі також часто є змінним поняттям. Наприклад, перед Другою Світовою війною більшість німців щиро підтримували свого улюбленого фюрера, а тисячі німецьких жінок мріяли народити від нього дитину. Проте історія дала оцінку діям нацистського уряду – жоден сучасний історик, громадський чи політичний діяч не сміє позитивно оцінити масові знищення іудеїв в концтаборах.

На мою думку, істиною є те, що людина – це мисляча істота, яку створив Вищий Розум. Незалежно від генетики, археології, хімії чи фізики твердження, що людина всього на всього розумна мавпа для мене абсурдне і смішне. Я не бачив жодну мавпу, яка знає і розуміє мораль, своє місце в мавпячому соціумі, розмірковує про природу речей, існування Вищого Розуму, безмежного простору, часу. Амеба звичайна не може бути далекою родичкою еволюціоніста, навіть якщо він цього дуже прагне. Навіть через трильйон років амеба не доведе теорему Ферма, не винайде вертоліт, не заставить кремній додавати мільйони біт за секунду. А чи може родич планктону з кафедри парламенту говорити про голодуючих дітей Африки, бактерія – про проблеми глобалізації, дріжджі – про неморальність одностатевих шлюбів?

А тепер ми перейдемо до Ісуса. Чому саме до Нього? Давайте поставимо наше християнство – номінальне чи фактичне – якомога далі. Ким був Ісус насправді? Я скажу, ким Він був – прийомним сином одного єврейського теслі Йосипа. А бути теслею ніколи не було круто – ні в I столітті, ні в XX. І Йосип жив не в Римі чи Афінах, і навіть не в Єрусалимі, а в провінційному Назареті в Палестині. Ким треба бути, щоб змінити весь світ? Політиком? Військовим? Вченим? Переможницею міжнародного конкурсу краси? Якщо ми уявлятимемо риси такої людини, що здатна змінити світ чи започаткувати нову еру то на думку спадатиме блискуча освіта, статус у суспільстві, належність до прогресивної культури, можливо інтелект. Олександр Македонський та Наполеон Бонапарт мали прекрасні армії, але імперія першого розпалася після його смерті, другий доживав свій вік на острові і писав мемуари. Адольф Гітлер та Володимир Ленін будували світле майбутнє, щоправда зараз пропаганда поглядів першого – заборонена практично всіма країнами, а спроби побудувати комунізм викликає у нас посмішку. Колись я прочитав, що найбільше на людство вплинув Мао Цзедун – він змінив долю щонайменше одному мільярду землян. Але Мао був політиком, очолював партію та уряд країни, воював у громадянській війні. Ну а як Мао вплинув на Чилі чи Ботсвану? Думаю, там про нього чули далеко не всі. Таким чином всі «великі люди» проходять перевірку на глобальність і довговічність і стають і очах історії локальними і тимчасовими. Комуністи Росії розказували про всесвітню революції, яка, щоправда, далі Східної Європи не відбулася. Глобальний панамериканізм ще не глобальний, поки в Японії і Індії не балакають англійською.

Повернімося до нашого Ісуса. Ніхто не заперечуватиме, що Він не прагнув влади чи впливу. Учитель моралі навіть не писав книг. А учнів собі понабирав з рибалок. Ми знаємо, що Рим розіп’яв Ісуса і не робив з цього великої події. Поруч з Ним висіли два розбійники, а Ісус був в очах натовпу невдахою. Потім було воскресіння. Очевидців було багато, і являвся він їм багато разів. Так зародилося християнство – спочатку як секта євреїв, потім як міжнародний рух. Достатньо дивно було спостерігати ріст релігії, яка, на відміну від всіх інших видимим богам не поклонялася, а вірила в Одного Невидимого Бога. Імператори Риму винищували християнство, учнів кидали в тюрму або левам на сніданок, християнські рукописи забирали і знищували. А християни продовжували свідчити про Бога, який слухає всі їхні побутові розмови і в той же час безмежно великий, мудрий та справедливий.

Пройшли століття. Християн тепер мільйони і вони усюди. Біблію стільки разів друкували і перекладали, що ніхто вже не веде лік. Практично вся цивілізація було торкнута Христом. Його фрази цитують і атеїсти, і священики. З VI століття навіть літочислення придумали від Його народження. В одному американському фільмі було двоє друзів, що давно не бачився. І коли Джон прийшов до Боба той сказав: «О, Боже», а Джон відповів: «Це лише я і в мене немає комплексу Ісуса». В цій насмішкуватій фразі більше істини, ніж здається. Навіть скептик Джон мусить погодитися, що Ісус видавав Себе за Бога. А на такі заяви мало хто відважувався, і ті, хто таке стверджували, канули в небутті чи спецлікарнях.

Спробуйте якось підрахувати кількість псалмів і всякого роду пісень про Ісуса. Краще не пробуйте – все одно не вийде. Згадайте Ким Він був. Він був Сином провінційного теслі. Його нагірна проповідь тлумачилася, тлумачилася і перетлумачувалася. І куди б Ви її не помістили і як би Ви її не розуміли, очевидним є одне – вона має вагу. Ніхто не надрукує 1000 книг-коментарів на мою статтю. Навіть якщо я закінчу Гарвард, Кембридж, Йєль і в 26 років захищу докторську. І нікому ніколи на думку не спаде будувати діаграму уривків мого щоденника.

Можна вибрати не вірити в Христа. Тому що віра це наш вибір. Але Христа не можна не помітити.

«Він Бог правдивий і вічне життя» (Апостол Іван)
«Я є воскресіння і життя» (Ісус Назарянин, I ст)


[*] Pontius Pilatus, «Що є істина?» – слова Понтія Питала, римського правителя Іудеї, префекта, які він сказав Ісусу Христу згідно Євангелії від Іоана 18:38.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s