Чому важлива доктрина

Альберт МОЛЕР

Двадцяте століття стало свідком розвитку бунту проти доктрини. У деяких колах відмовилися від певних формулювань класичної християнської доктрини, тоді як в інших відкинули поняття доктрини як таке.

Для доктрини настали важкі часи навіть серед тих, хто вважає себе євангельськими віруючими. Деякі євангельські історики тепер наполягають, що відмінні риси євангельського руху не богословські по своїй суті, в крайньому разі, вони не виходять за межі найзагальніших тверджень. Якщо так, то це судження було б ганьбою для будь-якої Божої людини. Однак, насправді у євангельського християнства значна доктринальна спадщина і особлива увага до сповідання віри та питань навчання.

Доктрина – це, якщо буквально, вчення церкви [1], те, що вона вважає суттю своєї віри. Це не заміна особистого досвіду. Євангельські християни ясно свідчать про необхідність особистої віри в Ісуса Христа, але ця особиста віра спирається на певне розуміння того, хто такий Ісус Христос і що Він зробив на хресті. Зрештою, ми ж не закликаємо людей вірувати в віру, але вірувати в Христа.

Не буває християнства «в загальних рисах». Віра в якийсь досвід, навіть дуже сильний, але позбавлений богословського або біблійного змісту – це не християнство Нового Завіту. Хто дотримується християнства «в загальних рисах», той може взагалі не вірити в щось певне. А віра полягає в певних деталях.

Здається, в деяких церквах вважають, що доктрини потрібні лише для людей з певними інтелектуальними схильностями, але не обов’язкові для більшості християн. Інтерес до доктрини сприймається як деяке інтелектуальне хобі. В інших церквах бояться слідувати чіткій доктрині через побоювання суперечок або розділень. Обидва фактори вказують на брак поваги до віруючого і на відмову церкви виконувати навчальну функцію.

Сіють зневагу і байдужість до біблійної доктрини – пожнуть християн без коренів і без плодів. Доктрина – не перешкода для практичної релігії, вона свідчить про зміст цієї практики. Церкві доручено закликати людей до Христа і затверджувати їх в зрілому пізнанні християнської віри.

Соціологи та історики, що стежать за ситуацією в американських церквах, відзначають, що одна з перших ознак занепаду деномінації – це зниження уваги до доктрини. Безліч основних протестантських деномінацій вже пройшли цим шляхом, коли за ослабленням уваги до біблійної доктрини було зменшення числа членів церкви і спад в благовісті.

Однак, в євангельські церкви повинен повернутися здоровий інтерес до біблійної доктрини не просто для того, щоб запобігти занепаду в організації або громаді. Це необхідно, бо новозавітньому народу не личить погоджуватися на щось менше. Найважливіше завдання для церкви – зберігати вірність.

Церкви, в яких бракує цілеспрямованїі ефективної доктринальної настанови, ризикують перетворитися в клуб незнайок. Чарльз Сперджен розповідав сумну історію про одного ірландця, який був на зборах якоїсь секти. Розповідаючи про ці збори, чоловік дав таку оцінку: «О, це було прекрасно, ніхто нічого не знав, і ми всі вчили один одного».

Євангельські церкви повинні зупинити спад інтересу до доктрини у своєму середовищі і відновити навчальний обов’язок церкви. Доктрина без благочестя мертва, але благочестя без доктрини в кращому випадку незріле, а в гіршому – несправжнє. Справжні християни завжди будуть дбати про виховання справжнього християнського благочестя і учнівства серед віруючих. Джон А. Броадус ще понад століття тому зауважив, що доктрина – «це життєва сила благочестя».

Ті, хто закликає до «християнства без доктрин», неправильно розуміють, або неправильно передають, що таке доктрина, і що таке християнство. Прагматизм і участь в якихось програмах домінує в житті багатьох християн і багатьох церков. Настільки слабке розуміння доктрин серед багатьох євангельських віруючих свідчить про глибокий занепад в силі і переконаннях. Потрібно повернути і те і інше, щоб в євангельському християнстві майбутнього було хоч щось євангельське.

[1] Більшість богословів розділяють доктрину, як вчення Біблії на якусь тему, та догму, як вчення церкви. Очевидно, автор не розділяє доктрину та догму.

Advertisements

One thought on “Чому важлива доктрина

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s