Зустріч з Миколою

Сергій ЧЕПАРА

День був скучний і нецікавий. Торгівля йшла мляво. Я стояв біля товару і в голові підраховував як мало я зароблю. Десь після обіду підійшов хлопець, на вигляд 28 років, ліниво поглянув на товар, витягнув навушник з вуха і попросив найдешевше мило. Я дав йому мило, ми перекинулися кількома словами і хлопець пішов своєю дорогою. Я подумав, що це “звичайний відпочиваючий”, яких там було безліч, які ходили і позирали на наш товар і зрідка щось брали. Врешті-решт я вирішив залишити товар і пройтися вздовж доріжки. Дійшовши до її краю, я з’ясував що мій “відпочиваючий” не “відпочиваючий”, а теж продавець і торгує різним крамом. Ми перекинулися кількома словами знову, він був дружнім і зав’язалася розмова. Хлопець виявився старшим, ніж я думав, родом з Франківщини, а назвався Миколою. Ми почали спілкуватися більше, і між іншим, я сказав Миколі, що закінчив семінарію в Києві. Микола почав розпитувати, а я акуратно розповідати. Я сказав, що в мене багато речей і Микола згодився допомогти віднести їх на поїзд. Власне, про можливість поїхати назад поїздом я теж дізнався від Миколи, і це було на багато дешевше ніж таксі, тому я подумав, що це хороший варіант. Але тут Микола сказав, що ніколи не купує квитка, що дає 2 гривні і “так їде”, хоча квиток коштує близько 6. Тут на мене напали спокуси. Я заробив мало того дня, і мені так хотілося заощадити. Я добре пам’ятав, що сам місяць чи два тому казав  у церкві, що “дві гривні в електричці” це гріх, це обман, це обкрадання Укрзалізниці і все таке. Тепер обікрасти Укрзалізницю я хотів сам. Але я втішав себе що “то лише один раз”, і що “я мало заробив, тому можна”. Маючи таку боротьбу всередині я майже прийняв рішення що “один раз не страшно”. Потім я пройшов кілька метрів і не знаю сам як вирішив купити квиток.

Ми взяли всі речі і пошкандибали на поїзд. Микола виявився дуже жертовним – ніс важкі речі і не нарікав. Коли ми прийшли на платформу, Микола поставив таке питання: “Я так розумію, зраджувати дружині гріх? Еге ж?” Я сказав, що не тільки це, а й інтимні стосунки до шлюбу. У Миколи очі стали квадратними. Він перепитав мене ще раз, потім сказав, що колись чув про чистоту до шлюбу, але ніколи точно не знав про що саме мова. Відчувалося, що для нього це питання лежить у практичній площині. Наступним питанням було, чи дотримуюся я цього принципу, і Микола отримав ствердну відповідь. Коли ми зайшли у поїзд і всілися, я по трошки розповів Євангеліє. Микола сказав, що всьому вірить. В вагон зайшли провідники, і не встиг я взяти в руки гаманець (в думках прощаючись з грошима), пішли далі. Так ми обоє проїхали безплатно.

Я розповів цю історію, тому що вірю, що для християнина завжди є нагода свідчити про Христа. Тому робімо це!

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s