Про “або…або…” та “і…і…”

Сергій ЧЕПАРА

Я помітив в християнстві одну цікаву закономірність: ми часто ділимо неділиме на дві частини, а потім довго вибираємо між ними.

Ми читаємо Біблію через європейську бінарну призму. Коли я жив у Києві (2009-2011) то брав участь в молодіжному служінні церкви. Молодь запитує: любов це почуття чи жертовне служіння ближньому? Ми ніби-то навчені, що любов це вибір, вибір, вибір. А світ нам говорить, що це почуття, почуття, почуття. А ще до того всього нам почуттів хочеться. От і силує себе молодий християнин, заставляючи себе думати, що любов це лише вибір і ніяких почуттів.

Пам’ятаю, один брат питався: “Якщо любов це служіння, то як розуміти слова Павла в 1 Коринтян 13:3, де написано що навіть велике жертовне служжіння без любові нічого не варте. То що ж таке любов? Це таки почуття?”. Основна помилка слов’янського християнина – забути, що Біблію писали ізраїльтяни. Біблія не продукт західноєвропейської культури, а єврейської – подобається нам це чи ні. Але повернімося до наших баранчиків. Павло пише, що якщо ми робимо великі діла, але не мотивовані любов’ю, то все це марно. Таким чином, якщо ми робимо великі речі, але не тому, що хочемо задовольнити правильні потреби ближніх, а для власної користі, слави – ці великі речі нічого не варті в Божих очах.

Зовсім недавно почув, як син запитував батька: “Тату, як мені одружуватися – по любові чи по розрахунку?”. Мудрий батько відповів: “Одне другому не заважає”. Приклад я навів як жарт, але правда в тому, що часто наші “діаметрально протилежні тези”, не такі уже й діаметрально протилежні.

Тепер до богослів’я. Не одну тонну паперу списали богослови, намагаючись розібратися – віра це дар чи вибір. Якщо дар – то чому не всім, якщо вибір – то чому написано, що дар? Ще гостріше стоїть питання про суверенність Божу та вибір людини. Одна армія не втомлюється казати, що автором і сценаристом всіх процесів у світі є Бог, інша, не менш велика, на всі питання дає відповідь “вибір людини”.

Віра, як на мене, це і дар, і вибір, але жодним чином не одне без іншого. Віра – це таки дар, бо це дотик Духа Святого до нашого серця. Бог є ініціатором стосунків з нами. Якби не Бог, я гадаю, всі без винятку люди просто пішли б на вічну погибель. Віра – це не просто механічне погодження з фактом. Віра – це особистісна реакція душі і духа на духовне ров’язання людської проблеми гріха. Віра – це реакція серця людини на дію Бога. Віра лежить в першу чергу в духовній площині, а потім в інтелектуальній.

Але віра це і вибір. Бог говорить нам не бути зажерливими, не намагатися заробити все золото світу, не приклеюватися серцем до грошей, не намагатися розбагатіти. Бог говорить, що забезпечить, потурбується про нас – і кусочок хліба завжди буде. І вірити тут – поступати згідно Божих обітниць, тобто робити кроки віри.

Суверенність Бога і вибір людини – ще один богословський клубок. Зразу варто зазначити, що і те, і інше – біблійне вчення. Суверенність Божа – Його верховна влада над усіма процесами у Всесвіті, Божий контроль і порядок. Бог стоїть над усім, Він цар і царює постійно. Бог дав людині волю – здатність обирати добро і зло, робити свій вибір. Але часто будуючи своє християнство навколо людини та її вибору, ми втрачаємо богоцентричність християнства. Ми робимо Бога маленьким, далеким і байдужим, а Він великий, близький і турботливий. Ми часто зводимо все до “роби свій вибір”, в той час як Христос хоче, щоб ми зробили Його вибір. Боже провидіння – це одна з центральних тем Біблії. Боже провидіння – це особлива діяльність Бога, спрямована на досягнення Його цілей. Боже провидіння не відміняє волю людини. Бог через різні обставини вів Йосипа до Єгипту. Чи мав Йосип волю? Так. Чи міг глобально змінити свою долю? Ні. Руф потрапила до Ізраїлю через Боже бажання зробити її і Боаза предками Спасителя. Спочатку голод, потім смерть Елімелеха, одруження його синів… Чому один з синів взяв собі за дружину моавитянку Руф? Вибір? Рука Божа? І те, і інше, скаже єврей. І матиме рацію.

А ще ми часто підмінюємо стосунки з Богом на знання Біблії. Але це вже тема іншої розмови…

Advertisements

2 thoughts on “Про “або…або…” та “і…і…”

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s