“Ставити Бога на перше місце – значить вивчати Його Слово в першу чергу”

З Ллойдом і Шарлоттою я познайомився у Києві, де навчався в біблійному коледжі. Ллойд та Шарлотта дуже приємні і доброзичливі люди. Після занять у коледжі вони запрошували студентів до себе, розпитували про життя, розповідали про себе… Ллойд для мене приклад не тільки хорошого богослова, а й доброго брата, який живе християнським життям.
Сергій Чепара

Ллойд МАЙЄРС

За надлишком Своєї благодаті Бог запропонував дари тим, кого Він створив на Свій образ. Найважливіший подарунок для мене з усіх запропонованих Богом – вічне життя тим, які увірували в Нього. Другий – це Його Слово, Біблія.

Моя дружина Шарлотта і я увірували в Ісуса Христа, коли ми були ще дітьми. Ми одружилися в 1964 р. Бог благословив нас чотирма дітьми і тринадцятьма онуками. Після закінчення Університету штату Вашингтон (Washington State University) я отримав диплом за спеціальністю «електрична інженерія». Потім я трудився на різних роботах, пов’язаних з інженерією та управлінням, окрім того, як вийшов на пенсію. Разом зі своєю дружиною ми активно беремо участь у служінні Господу протягом нашого сімейного життя. Ми проводимо біблійні класи щотижня в нашій церкві і в нашому домі. Вранці у неділю в нашій церкві проводиться два служіння. Я викладаю біблійний клас під час першого служіння, потім люди можуть відвідати другий. Більшість моїх уроків я викладаю вірш за віршем, вивчаючи якусь книгу Біблії. Як правило, я чергую книги Старого і Нового Завітів, але більше часу я проводжу в Новому Завіті. В середньому на вивченні присутні 20 осіб, це дає можливість виділити достатньо часу для запитань і обговорення. Наша церква підбадьорює людей приходити на вивчення Біблії в домашні групи. Близько 12 осіб приходять до нас додому.

Коли мій вік наближався до пенсійного і належало йти з роботи, в нашу церкву в Спокан, штат Вашингтон, приїхав Джим Майєрс. Джим розповідав про своє служіння в Україні і говорив про потребу у вчителях для біблійного коледжу, який відкрили зовсім недавно. Після цього я сказав, що мені було б цікаво приїхати в Україну, щоб викладати. Так я почав щорічно приїжджати в Україну. Ось уже 13 років як я викладаю в коледжі в Києві. Це коледж з дворічної системою навчання, тому я викладаю курс «Огляд Нового Завіту» в перший рік і «Огляд старозавітних пророчих книг» – у другий рік. Найбільша радість для мене – це бачити студентів в служінні після випуску з коледжу.

Нігерія – ще одна країна, де я зміг побувати чотири рази і навчати богослів’я групу пастирів. У цих чоловіків ніколи не було можливості отримати належну біблійну освіту. Набуваючи впевненість в Писанні, вони стають здатними навчати більш ефективно в їхніх церквах. У останній поїздці 18 пресвітерів пройшли тестування, а потім були висвячені на служіння.

Служіння, сім’я, робота … – мабуть, важко уявити, як це все поєднати разом. Але Бог дав нам мудрість правильно розпоряджатися часом. Найефективніше я працюю вранці. Протягом 40 років я був на роботі, на яку мені потрібно було приходити рано вранці і це допомогло мені виробити звичку. Якщо я встаю рано вранці, це дає мені достатньо часу для вивчення Біблії і підготовки уроків до того, як будь-хто прокинеться і у мене є цілий день, щоб займатися іншими речами. Для мене ставити Бога на перше місце – значить вивчати Його Слово в першу чергу. Вивчаючи Писання рано вранці, це завжди дає сили чинити по Слову Божому і роздумувати над істинними протягом усього дня. Один недолік в тому, що потрібно вставати рано, а для цього потрібно рано лягати спати і вже під вечір я відчуваю втому.

Було дуже важко знайти час для вивчення, коли я працював і коли наші діти були маленькими. Шарлотта і я розробили розпорядок, щоб правильно розподілити час для кожної важливої ​​життєвої сфери. Так як у моєї дружини не було роботи, вона могла проводити час з нашими дітьми, коли вони не були в школі. Коли я повертався з роботи додому, я грався з ними до вечері. Відразу ж після вечері ми проводили час у вивченні Біблії і молитві, мінімум півтори години. Потім у нас було ще вільний час перед тим, як діти лягали спати. Після цього починалося мій особистий час для вивчення. Планування часу допомогло нашій сім’ї.

Багато чого змінилося з 2003 року, з того часу, як ми приїхали в Україну вперше. Сьогодні на вулицях їздять нові іномарки, багато супермаркетів. Раніше були старі автомобілі Лада, звичайні продуктові кіоски, магазинчики. Не змінилися українські ринки, де завжди можна знайти бабусю, яка продає домашні продукти.

Ми були здивовані, наскільки безпечно прогулюватися в Києві, навіть вночі. У США багато місць у великих містах, куди б ми не пішли ні за що в житті тому, що хтось може напасти.

Люди в Америці вітають один одного, навіть якщо вони незнайомі, але в Україні часто навіть не подивляться один одному в очі. Незважаючи на це, українці дуже доброзичливі, особливо, коли вони вже трохи тебе знають. Особливо це стосується християн. Багато запрошували нас до себе додому.

Спочатку ми очікували, що через вплив комунізму більшість людей в Україні атеїсти. Ми були здивовані, що безліч українців знають, хто такий Бог і що Він існує в Трьох Особах: Бог Отець, Бог Син, Святий Дух. Коли ми вперше поїхали на служіння, щоб розповідати Євангеліє дітям, ми виявили, що майже всі знали хто такий Бог, що Він створив Небеса, землю. Це не означає, що вони всі були віруючими, але у них було розуміння про Бога.

Одна дивина, на яку ми звернули увагу, що в Україні собаки навіть не дивляться на котів, тоді як в Америці, наприклад, всі собаки ганяються за котами. Чому? Досі не можу зрозуміти.

Зі свого досвіду в служінні впевнено скажу: головне, що потрібно пам’ятати, коли здійснюєш служіння в іншій країні – це необхідність дотримуватися тексту Святого Письма. Якщо Біблія пояснюється згідно культури, в якій текст був написаний, тоді це застосовується до всіх культур. Коли ви викладаєте в іншій культурі, вам потрібно бути уважним у використанні ідіом або ілюстрацій, які можуть бути не зрозумілі в іншій країні.

Іноді помісна культура використовується для того, щоб тлумачити доктрину. Через це можуть бути допущені помилки. Наприклад, я навчав про вічне спасіння в містечку на північ від Києва. Мене попередили не навчати українців про це, тому що вони люблять грішити, і якщо вони дізнаються, що вони можуть грішити і все одно потраплять на Небеса, тоді вони будуть грішити постійно. Незважаючи на це, Біблія дуже чітко навчає, що, коли ми грішимо, ми втрачаємо стосунки з Богом, але не нашу єдність з Богом. Відносини відновлюються, коли людина сповідує свої гріхи. (1 Івана 1: 9)

Разом зі своєю дружиною ми жадаємо, сподіваємося і молимося, щоб викладати Слово Боже вірним християнам, які будуть здатні навчити інших. (2 Тимофія 2: 2)

Оригінал тут: http://www.wgbckiev.com.ua

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s